3 клас НУШ
Моральне виховання - процес формування моральних якостей, рис ха-рактеру, навичок і звичок поведінки. Основна базова категорія морального виховання - поняття морального почуття (постійного емоційного відчуття, переживання, реальних моральних відносин і взаємодій).
Завдання морального виховання — це оволодіння нормами й правилами моральної поведінки, формування почуттів та переконань, вироблення умінь і навичок моральної, адекватної поведінки в процесі суспільних відносин. Основою морального виховання є етика.
У чому полягає зміст морального виховання?
В основу змісту морального виховання покладено загальнолюдські морально-духовні цінності.
На основі загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей можна окреслити коло якостей особистості, які становлять зміст морального виховання. Це гуманізм, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків і людей взагалі, чуйність, милосердя, дисциплінованість, совісність, добро-зичливість, національна гідність, скромність, справедливість, почуття колек-тивізму, інтелігентність, почуття патріотизму, інтернаціоналізму, материнст-ва, екологічна та правова культура.
Провідні якості моральності формуються в ранньому дитячому віці на основі так званого "соціального успадкування". Вирішальну роль у цьому процесі відіграють батьки: їх власна поведінка на засадах високої моральнос-ті, цілеспрямований вплив на особистість дитини закладають основи мораль-них чеснот особистості. Можна визначити своєрідний кодекс моральних доб-рочинностей дитини дошкільного віку, які є аксіоматичними засадами цивілізації:
1. Люби і шануй батьків своїх.
2. Бережливо стався до навколишнього природного світу.
3. Не вбивай нічого живого.
4. Будь милосердним, з повагою стався до інших, намагайся допомагати їм.
5. Стався до інших так, як хотів би, щоб ставилися до тебе.
6. Прагни сумлінно працювати.
7. Не кради.
8. Не зраджуй: ти завжди відповідальний затих, кого наблизив до себе.
9. Уникай неправди, не свідчи на когось брехливо.
10. Остерігайся шкідливих звичок.
Особливості та умови морального виховання молодших школярів
Вчені в галузі педагогіки виявили, що в різні вікові періоди існують неоднакові можливості для морального виховання. Дитина, підліток і юнак, по-різному ставляться до різних засобів виховання. Знання обліку досягнутого людиною в той чи інший період життя допомагає проектувати у вихованні його подальше зростання. Моральний розвиток дитини посідає провідне місце у формуванні всебічно розвиненої особистості. Працюючи над проблемами моральної вихованості молодших школярів, слід враховувати їх вікові та психологічні особливості:
1) Схильність до гри. У разі ігрових відносин дитина добровільно вправляється, освоює нормативне поведінку. В іграх, більш ніж де-небудь, потрібно від дитини вміння дотримуватися правил. Порушення їх діти з особливою гостротою помічають і безкомпромісно висловили осуд порушника. Якщо дитина не підкориться думку більшості, то йому доведеться вислухати багато неприємних слів, а може, і вийти з гри. Так дитина навчається рахуватися з іншими, отримує уроки справедливості, чесності, правдивості. Гра вимагає від її учасників вміння діяти за правилами. «Який дитина в грі, такий багато в чому він буде в роботі, коли виросте» - говорив А. С. Макаренко.
2) Неможливість довго займатися монотонною діяльністю. Як стверджують психологи, діти 6 - 7-річного віку не можуть утримувати свою увагу на одному якому-небудь предметі більше 7 - 10 хвилин. Далі діти починають відволікатися, перемикати свою увагу на інші предмети, тому необхідна часта зміна видів діяльності під час занять.
Дана програма є основою для проведення морально – етичних бесід, тренінгових занять на уроках та в позаурочний час, на класних годинах або на виховних заняттях з самопізнання і самовиховання.
Так з учнями 3 класу проведена виховна година «Я і мій клас».
Під час проведення виховної години, діти зрозуміли важ¬ливість спілкування, навчалися співпереживати, слухати, а також заняття виховували почуття поваги та взаємоповаги, бажання бути ввічливими, турботливими, чуй¬ними. Діти із задоволенням грали в цікаві ігри : «Ми - ввічливі діти», «Ласкаві імена».
- А ще з учасниками освітнього процесу проведена бесіда «Від чого залежить успіх?». Розповіла учням про наполегливість, старанність та успіх в досягненні цілей; ознайомила зі складовими успіх (талант, натхнення, досвід, інтуїція, знання, працьовитість).
Також проведений урок по Я досліджую світ на тему : «Про права і гідність дитини в Конституції України». Для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці використала метод «Прес», «Асоціативний малюнок». Грали в гру «Хто перший», а під час рефлексії використала метод «Незакінчене речення».
Результатом морального виховання є моральна вихованість.
Вона матеріалізується в суспільно цінні властивості і якості особистості, проявляється у відносинах, діяльності, спілкуванні. Моральне виховання ефективно тоді коли його наслідком стає моральне самовиховання (цілеспрямоване вплив індивіда на самого себе з метою вироблення бажаних рис характеру) і самовдосконалення (процес поглиблення загального морального стану особистості, піднесення всього способу життя, підняття його на щабель вищої якості) школярів.
( з досвіду роботи педколективу закладу)
Головна мета Нової української школи – створити школу, в якій буде комфортно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.
Крім того батьки, відправляючи свою дитину до школи, повинні бути впевненими, що у закладі освіти з нею нічого не трапиться, вона навчатиметься у безпечному освітньому середовищі.
Особливістю Нової української школи є організація нового освітнього простору та створення закладом безпечного освітнього середовища. Адміністрація та педагогічні працівники нашого закладу докладають максимум зусиль для того, щоб освітнє середовище НУШ відповідало всім методичним рекомендаціям та сприяло вільному розвитку творчої особистості кожної дитини.
З цією метою в навчальних приміщеннях класів створено навчальні центри (осередки): центр відкриттів, центр новин, центр матеріалів, комунікативний центр, центр тиші, центр вчителя, тематичний центр.
Освітні середовища 1-4-х класів закладу виглядають по-різному, оскільки при плануванні освітнього простору кожен вчитель враховував розміри класної кімнати, кількість учнів у класі, наявність технічних пристроїв та необхідного дидактичного матеріалу, особливі освітні потреби учнів.
Плануючи організацію освітнього середовища в початкових класах, учителі початкових класів вважають не лише важливим, а й необхідним брати до уваги теорію розвитку дитини, описану в працях багатьох відомих вітчизняних і зарубіжних авторів. У організації та управлінні класними колективами учителі керуються принципами, що відповідають розвивальним потребам дітей в соціокультурному контексті, а саме:
- участь у виробленні спільних правил;
- розвиток і підтримка дружніх стосунків, співпраця;
- повага до однолітків та вчителів;
- відповідальність та успішність.
Освітнє середовище є відображенням філософії концепції Нової української школи та освітньої програми, тому адміністрація школи та вчителі початкових класів докладають максимум зусиль, щоб освітнє середовище у початкових класах було безпечним місцем, де діти відчувають себе захищеними та в безпеці, де відбувається більшість навчальних видів діяльності, де забезпечуються їхні базові потреби (потреби у навчанні) та додаткові потреби (для дітей з особливими освітніми потребами).
Ми намагаємося створити баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми, бо переконані, що саме таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших.
Оскільки учитель має бути моделлю бажаної поведінки і ставлення усі вчителі початкової школи пройшли курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо навчання учнів перших класів відповідно до Концепції «Нова українська школа» та повною мірою розуміють свою роль як моделі бажаної поведінки та ставлення до людей з повагою, добротою й відповідальністю, що передбачає такі обов’язки:
- поважати кожну дитину;
- вірити в успішність кожної дитини;
- бути чесними і визнавати власні помилки;
- вміти слухати й дотримуватися конфіденційності;
- бути послідовними й справедливими;
- мати високі очікування щодо кожного учня, у тому числі учнів з особливими освітніми потребами;
- цінувати особисті зусилля дітей;
- організовувати стимулююче навчальне середовище;
- постійно поновлювати свої знання про дитячий розвиток.
Учителі 1-4-х класів роблять усе можливе, щоб освітнє середовище сприяло заохоченню самовизначення дітей у класі та розвитку їхніх спроможностей, оскільки відомо, що люди, які контролюють те, що відбувається з ними, краще адаптовані до життя.
Одним із важливих чинників для розвитку самовизначення і самоактуалізації дітей є забезпечення можливості здійснювати вибір у класі і, відповідно, приймати самостійні рішення, усвідомлюючи при цьому їх наслідки. Такі можливості для вибору вчителі знаходили впродовж навчального дня – це і вибір навчальних матеріалів, підходу до вирішення проблеми, місця за столом, де хочуть працювати діти та ін. Адже, розширюючи сферу питань, до вирішення яких вони залучають учнів, вони тим самим покращують якість навчання.
Важливим складником системи формування нового змісту освіти є чітке бачення результатів педагогічного партнерства «учень – вчитель», в основі якого відповідні цінності, зазначені в Концепції Нової української школи, що, в свою чергу, рекомендовані Європейським парламентом та Радою Європи, і містять 24 риси і чесноти, що їх визнали пріоритетними понад 50 країн світу. Це креативність, цікавість, критичне мислення, любов до навчання, мудрість, відвага, наполегливість, чесність, енергійність, любов, доброта, соціальний і емоційний інтелект, співпраця, справедливість, лідерство, вміння пробачати, скромність, розсудливість, самоконтроль, поціновування краси, вдячність, оптимізм, гумор і віра. Діти приходять із сімей, де також є певні цінності, тому у спілкуванні під час освітнього процесу учителі їх обговорюють з усіма дітьми класу і визначають спільні цінності.
Кожного дня навчання у 1-4-х класах розпочинається із ранкової зустрічі, де учні діляться своїми враженнями, настроєм, щоденними новинами.
Ранкові зустрічі сприяють створенню взаємин між дітьми і дорослими у класі, які формують відчуття спільноти в кожного з її членів. Під час проведення практики ранкової зустрічі відбувається розвиток важливих навичок дітей, серед яких – навички спілкування (висловлювати свої думки так, щоб вони були зрозумілими іншим; уважно слухати, коли говорять інші; вирішувати проблеми за допомогою слів; ділитися своїми думками та ідеями з іншими), академічні (розширення словникового запасу, уміння досліджувати, аналізувати й оцінювати навчальний матеріал, уміння відповідати на запитання, уміння використовувати нову інформацію) і соціальні навички (краще ставлення до школи й навчання; більша довіра та повага до вчителя, вищий рівень мотивації до навчання, глибше відчуття власної гідності. відповідні соціальні стосунки та поведінка. збільшення турботи про інших, більша відданість демократичним цінностям. кращі навички вирішення конфліктів). Крім цього, практика ранкових зустрічей сприяє створенню у класі позитивного настрою та позитивній поведінці.
Щоденні вітання, цікаве подання потижневого матеріалу, групова робота, ігри та завдання розвивального характеру, диференційований підхід до кожного учня допомогли згуртувати класні дитячі колективи, сприяли розвитку навичок спілкування, логічного мислення молодших школярів, їхньої творчої уяви, самостійності.
Значно полегшує роботу в умовах НУШ наявність технічних пристроїв (ноутбуків, мікроскопів, телевізорів).
В основі здобуття нових знань та формуванні навичок лежать спостереження, екскурсії та проведення дослідів.
Під час навчальної діяльності у початкових класах вчителі активно використовують LEGO, бо це не просто яскрава іграшка, а це чудовий інструмент для розвитку пам’яті, організації групової роботи та моделювання різних життєвих ситуацій, завдяки яким діти не лише засвоюють знання, а й вчаться їх використовувати.
Зараз в освітньому процесі достатньо практичної діяльності. Це дуже подобається учням, оскільки навчання стало цікавішим і, водночас, результативнішим.
