Кібербулінг
Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:
- поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометуюсь когось, у соціальних мережах;
- надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
- видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.
Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.
Є декілька видів кібербулінгу:
1. Флеймінг або суперечки – обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками.
2. Обмовлення – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій.
3. Використання особистої інформації – «зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах з метою отримання особистої інформації та переслідування її.
4. Анонімні погрози – буллери анонімно посилають смс-повідомлення або листи, які містять погрози, на месседжери або електронну пошту своєї жертви.
5. Кіберпереслідування – відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Буллери можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи образ принизливого характеру або шантажуючи будь-якими таємними фактами.
6. Тролінг – розміщення в Інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи.
7. Хепіслепінг – ролики які містять в собі знущання, цькування та розміщують в Інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви.
8. Секстинг – інтимна переписка та пересилка еротичних фото.
9. Грумінг – входження в довіру до дитини, з метою її схилення до якого-небудь брутального поводження.
10. Картинг – вид шахрайства, при якому проводиться операція з використанням банківської карти та її реквізитів.
- раптова зміна поведінкового й емоційного стану дитини після користування нею соціальних мереж (це може бути агресивність, підозрілість і відверта замкнутість);
- деструктивні стосунки батьків з дитиною (особливо загострюються під час обговорення реального життя підлітка);
- істеричні прояви характеру (несподівані безпричинні сльози, крик); погіршення здоров’я через безсоння та занепокоєння дитини; невдалі спроби суїциду;
- дитина необмежено користується інтернетом, надаючи перевагу віртуальному світу;
- різке погіршення навчального процесу в школі (дитина неохоче йде на навчання, суперечить вчителям і батькам).
Якщо кібератаки поодинокі, доречно їх ігнорувати. Часто кібербулінг простіше зупинити на початковій стадії. Якщо ж вступати в перепалку з булером, негативні комунікації продовжуються. У випадках, коли надходять систематичні листи із погрозами, потрібно зберігати інформацію в комп’ютері або роздрукованому вигляді задля доказів. Щоб самостійно врегулювати ситуацію, можна зробити запит адміністраторам сайтів, на яких здійснювалися атаки, про видалення образливої інформації. Також адміністратори можуть убезпечити користувача-жертву тимчасовим блокуванням повідомлень у чаті користувача-булера. Така пауза в спілкуванні позитивно впливає на мотивацію підлітка, який займається булінгом заради розваги. Якщо булінгу уникнути не вдалось, пам’ятайте про відповідальність за булінг, як для тих, хто його вчиняє, так і для тих, хто просто спостерігає.
За булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи передбачений штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин. За такі дії, вчинені повторно протягом року після або групою осіб – штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Якщо булінг (цькування) вчинить дитина у віці до 16 років – відповідатимуть її батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Батьки мають пояснювати своїм дітям, що:
- спілкування з незнайомцями в інтернеті може нести небезпеку, тому краще спілкуватися зі знайомими у реальному житті людьми;
- доцільно також закрити від незнайомців свою сторінку в соціальних мережах та список друзів;
- не варто писати назву навчального закладу, де навчається дитина; не слід надсилати незнайомцям з інтернету і в приватні повідомлення свою адресу та номер телефону.
Треба звернути увагу, що злочинці часто обирають дітей, які публікують відверті фото чи тексти, хочуть здаватися дорослішими, ніж насправді. Якщо ж діти потрапили у складну ситуацію й самостійно не можуть знайти вихід, повідомляємо, що діє національна дитяча «гаряча» лінія, у будні, з 12.00 по 16.00 за номером 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних) та 116 111 (безкоштовно з мобільних).