Музичне виховання дошкільнят

   У дитячому саду ми щодня займаємося музичною діяльністю. Працюємо над розвитком музичних здібностей, прищеплюємо естетичний смак.

Дитячий садок і сім’я – два головних колективи, відповідальних за розвиток та виховання дитини.

    Музичне мистецтво має величезне значення в розумовому, моральному, естетичному і фізичному вихованні. Починаємо працювати з дітьми у віці від двох до шести років і проводжаємо їх в школу. На цьому етапі шляху тривалістю в чотири роки дітки систематично, послідовно займаються всіма видами музичної діяльності. Вчаться слухати музику, співати, танцювати, виконувати ролі у театралізованих виставах.

    В процесі розучування, співу в дітей розвивається пам’ять, міцніють голосові зв’язки, уміння правильно дихати. Дитина вчиться правильно наспівувати звуки, слова, речення, виразно, ритмічно, красиво танцювати, висловлювати в танці свої почуття і емоції. Танцювати дуже корисно для здоров’я. У дитини розвивається правильна постава; надалі вона буде почувати себе впевнено в будь-якій ситуації.

   При систематичному слуханні музики у дітей виробляється посидючість, увага. Це вже підготовка до школи та подальшого життя. Ми бачимо в кожній дитині таланти і здібності, допомагаємо їх розкрити.

   Музика – засіб виховання, коли воно усвідомлено сприймається дитиною. Людина, якій в дитинстві розкрили вікно в світ прекрасного, вміє повніше і радісніше сприймати життя, бачити світ багатосторонньо. І ми, дорослі, допомагаємо дітям побачити красу в природі, в праці, вчимо хвилюватися і радіти. Кожному з батьків потрібно пам’ятати, що дітей несприйнятливих до музики немає. Навчаючи музиці, ми впливаємо на загальний розвиток і духовний світ дитини.

   Заняття музикою впливають на інтелектуальний розвиток і емоційне самопочуття дитини. Прискорюється ріст клітин, що відповідають за інтелект людини. Під дією музики активізуються енергетичні процеси організму, спрямовані на фізичне оздоровлення.

  Розвиток музикальності у кожної дитини індивідуальний, тому не потрібно засмучуватися, якщо у малюка не відразу виходить співати і танцювати, для цього потрібен час. На музичних заняттях ми розвиваємо кожну дитину і підходимо до кожної дитини індивідуально.

   На ранках ми часто показуємо музичні казки. Казкові вистави користуються у дітей незмінною любов’ю. Їх можна використовувати як чудовий ключик, який відкриває дверцята в навколишній чарівний світ образів, фарб, звуків, рухів.

  Навчання передбачає індивідуальний підхід і знання фізіології кожного віку. На музичних заняттях ми вчимо дітей любити співати пісні, вміти слухати музику різних жанрів, правильно, красиво і естетично рухатися.

   Хочеться і батькам побажати, щоб удома, на відпочинку, під час прогулянок зі своїми дітьми ви приділяли увагу музичному вихованню малюків і допомагали реально сприймати дійсність у всій красі і різноманітті, не руйнуючи чудовий світ дитини.

1. Виховувати любов та інтерес до музики ( тільки розвиток емоційної чуйності і сприйнятливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики).

2. Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і використовуваними засобами виразності.

3. Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах, знайомити з початковими елементами музичної грамоти (все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно).

4. Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів ( якщо в цьому віці дитину навчають і залучають до активної практичної діяльності, то відбувається становлення і розвиток всіх її здібностей).

5. Сприяти розвитку музичного смаку.

На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

6. Розвивати творче ставлення до музики перш за все в такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.

Освітні завдання для дітей четвертого року.

1.       Розвивати здатність захоплюватися, емоційно переживати, радіти, слухаючи музичні твори.

2.       Розвивати співочі навички дітей.

3.       Формувати вміння виразно пластично рухатися, передаючи настрій і характер музичного образу.

4. Виховувати любов до краси виконання народних обрядів, розвивати пластичність рухів у народних дійствах.

Показники компетентності дитини четвертого року життя. 

1.       Під час слухання музичних творів орієнтується в характері мелодії, настрої.

2.       Розрізняє контрастну динаміку звучання, тембр музичних іграшок та інструментів.

3.       Співає нескладні пісні, володіючи навичками розподілу дихання.

4.       Намагається співати злагоджено, протяжно.

5.       Рухається правильно, відображаючи ритм і темп музики.

6.       Виконує рухи з атрибутами та образні рухи.

7.       Танцює, виконуючи танцювальні рухи: пружинка,притупування однією та двома ногами, плескання в долоні, кружляння по одному та парами.

8.       Проявляє фантазію під час виконання танцювальних рухів.

9.       Бере участь у музичній грі-драматизації на тему українських пісень та ігор.

10.   Охоче водить хороводи.

Освітні завданнядля дітей п’ятого року життя.

1.       Розвивати здатність дітей захоплюватися красою музичних образів, настроїв, емоційно реагувати на тембр, ритм, лад музичних творів.

2.       Сприяти отриманню задоволення від самовираження в музиці.

3.       Вчити співати природним голосом, без напруження.

4.       Залучати до виконання музичних рухів, передаючи конкретний характер музики, зміну її динаміки, темпу, регістрів.

5.       Розвивати чуття інтонаційної виразності української народної музики на прикладі українських народних пісень та ігор.

6.       Вчтит грати на музичних інструментах «бубон, маракас, трикутник, тощо».

Показники компетентності дитини п’ятого року життя.

1.       Здатна захоплюватися красою музики та її виражальними засобами.

2.       Співає природним голосом, без напруження, протяжно.

3.       Починає і закінчує музичний твір разом з усіма дітьми.

4.       Співає з супроводом і без нього.

5.       Вміє починати музичний твір після музичного вступу.

6.       Ритмічно виконує рухи під музику, узгоджує їх із динамікою, характером, темпом, своєчасно змінює рухи під час танців та хороводів.

7.       Виконує танці по одному та в парах, здатна імпровізувати рухи.

8.       Драматизує музичні твори українських народних пісень та ігор.

9.       Грає на музичних інструментах, створює музичні мелодії та привітання.

 Освітні завдання для дітей шостого року життя.

1.       Продовжувати розвивати потяг та інтерес до української народної та класичної музики.

2.       Спонукати самостійно називати характер, настрій музичного твору та засоби музичної виразності.

3.       Вчити диференціювати тембри скрипкових, духових, ударних інструментів симфонічного оркестру.

4.       Формувати основні співочі вміння.

5.       Удосконалювати вміння дітей виразно та ритмічно рухатися під музику відповідно до її темпу, характеру, динаміки, дотримуватись пауз.

6.       Активізувати дітей творчо проявляти себе в різних видах музичної діяльності.

 Показники компетентності дитини шостого року життя.

1.       Розрізняє українську народну та класичну музику.

2.       Впізнає твір за вступом та мелодією.

3.       3.Самостійно називає жанр твору,характер, настрій та засоби музичної виразності.

4.       Має розвинений гармонічний слух.

5.       Співає інтонаційно чисто, легко закінчує фрази пісень.

6.       Вміє зберігати правильно позу під час співу.

7.       Рухається відповідно до темпу, динаміки, музики.

8.       Відтворює ритмічний малюнок танцю «хороводу, гри».

9.       Разом з дітьми виконує танцювальні рухи: самостійно утворює коло, звужує та розширює його, робить викид ніг під час підскоків, рухається в парі.

10.    Вміє дотримувати відстані між парами.

11.   Творчо використовує танці, пісні, придумує власні елементи танців, імпровізує на музичних інструментах.

12.   Виконує в оркестрі невеличкі п’єси.

    Музичне виховання дошкільнят здійснюється не тільки під час занять, свят, розваг, але і в години дозвілля, самостійних ігор, під час прогулянок, ранкової гімнастики і т. д.

Включення музики в повсякденне життя дітей в умовах дитячого садка повинно визначатися умілим та чітким керівництвом вихователя, який, враховуючи цілі та завдання виховання, а також схильності, інтереси дітей та їх можливості, самостійно і за допомогою музичного керівника підбирає музичний репертуар, припускаючи включення його в різноманітні моменти життя дитини.

    Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.

   У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.

   Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.

   У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.

    У вільний від занять час діти часто влаштовують ігри, в яких музиці відводиться значна роль. Наприклад, граючи в «концерт», «музичне заняття», «цирк» і т. д., діти згадують і виконують знайомі пісні, танці, хороводи, імпровізують, пишучи власні пісеньки і підбираючи їх на металофоні або іншому музичному інструменті.

   Навіть якщо діти грають в ігри, не пов'язані з музичною тематикою, музика, різноманітне музичне супроводження у них теж може мати місце. Так, діти часто використовують різні музичні інструменти для того, щоб дати сигнал для відправлення поїзда, пароплава. Весела пісенька, що співається дітьми, може супроводжувати їх «подорож» на автомобілі. Хлопчики, граючи в «солдат», чітко марширують під звуки барабана, «акомпанують» собі, відстукуючи ритмічний малюнок пісні за допомогою кубиків, паличок і т. д.

  Істотну роль в музичному вихованні дітей грають музично-дидактичні ігри, які розвивають творчі здібності дитини, музичний слух, допомагають в ігровій формі засвоювати елементи нотної грамоти. Деякі з них потрібно попередньо розучувати на заняттях. У повсякденному житті вихователь, також повторює і закріплює з дітьми ці ігри і знайомить з новими.

   У багатьох музично-дидактичних іграх використовуються дитячі музичні інструменти (металофон, цитра, дзвіночки, бубен, барабан, трикутник та ін.) Так, у грі на розрізнення тембру вихователь по черзі грає на різних дитячих інструментах і звертається до кожного граючому з проханням назвати інструмент, який звучав, або знайти серед карток, розкладених на столі, ту, на якій зображений цей інструмент.

   Музика робить свій виховний вплив і під час прогулянок дітей, стимулює їх активність, самостійність, викликає різні емоційні переживання, створює гарний на будову, оживляє накопичені враження.

   Найбільш доцільними для музичних проявів дітей на прогулянках, зазвичай є літній період. У цей час на дитячій ділянці організовуються цікаві ігри, на яких діти можуть самостійно, або разом з вихователем водити хороводи, співати улюблені пісні.

   На прогулянці вихователь допомагає організувати рухливі ігри із співом.

  Граючи в такі ігри, як «хованки», «салочки», перед початком діти обов'язково вибирають ведучого. Тому з ними добре заздалегідь вивчити декілька нескладних лічилочок, наприклад «Кінь баский», «Цинци-Бринці, балалайка», «Зайчик білий, куди бігав» та ін. діти з задоволенням будуть використовувати їх у своїх іграх.

  Влітку на прогулянку можна захопити дитячі музичні інструменти, надавши дітям можливість імпровізувати, виконуючи нескладні мелодії. При наявності певних навичок гри на інструментах об'єднуватися в ансамбль.

  Вихователь повинен заздалегідь продумати проведення прогулянки так, щоб було цікаво всім дітям, пам'ятати про те що активне музикування дітей на прогулянці залежить від того, наскільки міцно оволоділи діти музичним репертуаром і можуть самостійно його виконати. Успіх цієї роботи дуже залежить від активності вихователя і від встановлення ним тісного контакту в роботі вихователя і музичного керівника.

   На заняттях ознайомлення з художньою літературою, образотворчою діяльністю музика також може знайти широке застосування. Знайомлячи дітей з російськими народними казками «Кіт, півень і лисиця», «сестричка Оленка і братик Іванко», «Колобок» та ін., вихователь супроводжує свою розповідь виконанням невеликих пісеньок героїв казок, що характеризують персонажів. Спочатку співає пісеньки вихователь, а коли казка буде засвоєна, діти виконують її самостійно.

   Набагато швидше і цікавіше казка буде сприйматися дітьми, якщо при первісному її переказі педагог використовує різні музичні інструменти. Наприклад, знайомлячи дітей з, російської народної казкою «Колобок», він може зобразити на металофоні, як «покотився колобок», як «скаче» заєць; за допомогою барабана і тріскачки показати, як важко, ламаючи суччя в лісі, крокує ведмідь, а за допомогою цитри зобразити м'які, витончені рухи хитрої лисиці.

  Діти дуже люблять казку «Троє поросят». Її читання добре супроводжувати музичними фрагментами - виконанням пісеньки веселих поросят і вовка з музичної інсценування цієї казки, записаної на платівку.

  Музика допомагає передати в малюнку характерні особливості художнього образу, збагачує дитячі враження.

  На заняттях з малювання в молодшій групі вихователь вчить дітей робити мазки пензлем, передаючи певний ритм рухів, і в той же час вносить елемент гри - ритмічні мазки називає крапельками дощу. «Кап-кап-кап - капає дощик спочатку повільно, а потім все швидше і швидше», - каже вихователь і співає пісеньку: «Дощик, дощик, пущі, дамо тобі гущі, дамо тобі ложку - сьорбати потрошку!»

У сучасному світі  музика стає універсальною мовою спілкування, що не потребує слів та зціленням, що не потребує лікарів.

   Музика діє вібраційно та створює незвичний вплив на організм дитини. Зміни відбуваються на рівні клітин і органів, почуттів та думок. Сила музики в тому, що ці зміни здійснюються незалежно від бажань і намірів  дитини, тому здаються чудодійними.

   Музикотерапія  для дітей є частиною оздоровлення та гармонізації особистості із середовищем і світом загалом. Вона допомагає дитині краще впоратися зі стресовими ситуаціями та отримати розслаблення нервової системи.

   В основі лікування звуком і музикою лежить резонанс – коли звукові хвилі пронизують тіло дитини, у клітинах виникають відповідні коливання.

    Головна мета музикально-терапевтичної діяльності дітей дошкільного віку полягає у наступному:

• допомога в загальному розвитку;
• покращення моторики;
• стимуляція ефективності розумової праці, пізнавальної діяльності, розвиток почуттів, уваги та пам’яті;
• стимулююча дія на естетичний розвиток;
• творчий та емоційний розвиток, який завдяки поєднанню музики, пластики та поезії дозволяє повною мірою використовувати потенціал маленької людини;
• задоволення природної потреби дітей у навчальних розвагах;
• заохочення активних занять музикою, співом, грою на музичних інструментах;
• надання можливості для вільного самовираження, власної вербальної, рухової, вокальної та емоційної експресії;
• зняття емоційної напруги;
• підвищення віри у власні можливості та самооцінки;
• розблокування почуттів і розкриття емоцій чи напруги;
• розрядка, ліквідація різних негативних емоцій і розвиток позитивних емоцій;
• заспокоєння, розслаблення, стан відпочинку або, навпаки, активації;
• допомога у позбавленні від стресу;
• ліквідація агресії;

   Оскільки музика сприймається не тільки за допомогою органів слуху, вона спонукає до дії весь організм. Елементи музичного твору, які чує дитина, а саме ритм, динаміку, гармонію, штрихи, забарвлення звуку чи мелодії, резонують по всьому тілу, мозку й серцю, рух у такт з музикою активізує працю нервової системи дитини, інтенсифікує діяльність головного мозку, гармонізує психічну діяльність, стимулює фізичний і психічний розвиток.

   Музика є універсальною силою, що діє на дитину. Вона  зближує нас з енергією природи, дозволяє розблокувати емоції без допомоги лікаря чи психотерапевта. У свою чергу, спів і танець  є найкращою формою терапії, ефективно розриваючи в дітях радісні та прекрасні сторони особистості.

Вправа « Звуки – лікарі»

Вимовляння:  

«Ч-Ч-Ч» - поліпшить дихання.

«З-З-З» (летить комар) - полегшує біль у горлі.        

«Ж-Ж-Ж» - (летить жук) сприяє швидкому одужанню від кашлю.

«Н-Н-Н»  - (покласти руку на маківку голови й дуже високим голосом вимовляти) допомагає знімати головний і зубний біль.

«М-М-М» - (мукає корова) після їжі сприяє кращому засвоєння їжі і знімає стрес.     

«Е-Е-Е» –  поліпшує роботу головного мозку.

«І-І-І» – протягом 3-5 хвилин стимулює роботу мозку, підвищує активність організму.

«А-А-А», Ш-Ш-Ш», «С-С-С» - сприяє розслабленню організму.

«Р-Р-Р»   (лютує лев, напружився усім тілом) - допомагає зняти втому наприкінці дня.

    В дитячому садочку, дома, чи на дитячих святах (днях народження), на вулиці дуже часто просять дітей голосно відповідати, читати вірші, співати, щоб всім було чути! Але багато батьків та педагогів не розуміють, що потрібно запобігти щонайменшому перегріванню голосових зв’язок дітей, слідкувати, щоб режим дитячої розмови був помірним, заборонити дітям надто голосно викрикувати! Якнайскоріше заспокоїти дитину, коли вона плаче, або кричить.

    Голосовий апарат – це частина нашого організму і за його станом необхідно стежити. Тому треба дотримуватися правил його гігієни та охорони, а саме:

   ·уникати крику, тривалого мовленнєвого апарату;

   ·не співати під час хвороби;

  ·не співати на вулиці у холодну пору року;

 ·обмежувати вживання гострих, солоних, занадто холодних та гарячих страв,категорично заборонити дітям вживання газових напоїв дітям дошкільного віку.     

   На голосову функцію дуже впливає хвилювання. Через те, батьки та педагоги повинні подбати про створення позитивного, психологічного клімату у сім’ї та колективі!