Військово-патріотичне виховання

 

 

 

 

  На сучасному етапі українського державотворення надзвичайно актуальною є проблема виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, активної громадянської позиції, сприяння усвідомленню учнями свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей.

  Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.

  Військово-патріотичне виховання є складовою системи національно-патріотичного виховання, як зазначено в Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, у часи воєнної загрози воно стає пріоритетним напрямком виховної роботи і повинно бути зорієнтованим на формування у молодої особи готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу в Збройних Силах України.

  Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати та забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури.

 

Основні виховні завдання військово-патріотичного виховання:

  • утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;
  • виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;
  • визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;
  • усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю;
  • формування етнічної та національної самосвідомості, любові до родини, рідного краю, народу, держави;
  • визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;
  • формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
  • формування мовної культури, оволодіння українською мовою як духовного коду нації.

 

   Військово-патріотичне виховання учнів здійснює весь педагогічний колектив школи.

Директор школи:

  • спрямовує діяльність педагогічного колективу і керує всією роботою з військово-патріотичного виховання учнів;
  • планує основні заходи з військово-патріотичної роботи, організовує і контролює їх виконання;
  • організовує та готує обговорення питань військово-патріотичного виховання на засіданнях педагогічної ради, батьківського комітету;
  • сприяє матеріальному забезпеченню заходів, які проводяться;
  • організовує методичну роботу з особами, які займаються військово-патріотичним вихованням.

Заступник директора з НВР:

  • здійснює заходи з військово-патріотичного виховання в позаурочний час;
  • контролює та координує діяльність класних керівників і надає їм постійно допомогу в організації військово-патріотичної роботи з учнями;
  • залучає до військово-патріотичної роботи в школі актив батьків та громадські організації;
  • забезпечує активну участь учнів у різних заходах з військово-патріотичного виховання;

Класний керівник:

  • планує й організовує роботу з військово-патріотичного виховання учнів у класі;
  • бере участь у проведенні загальношкільних заходів;
  • забезпечує активну участь учнів класу в різних заходах з військово-патріотичного виховання;

Учитель:

  • використовує навчальний матеріал із свого предмета в позакласній роботі з військово-патріотичного виховання;
  • допомагає організувати читацькі конференції, вечори, огляди, конкурси, виставки, зустрічі, перегляди кінофільмів і т. д. на військово-патріотичні теми.

   Військово-патріотичне виховання в школі здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формуються світогляд, національна самосвідомість. Уже в молодших класах учні усвідомлюють такі поняття, як "Батьківщина", "громадянин", "патріот", вчаться шанувати землю батьків, вивчають свій родовід. Важко переоцінити значення предметів гуманітарного циклу в морально-політичній та психологічній підготовці майбутніх захисників Батьківщини.

  • Уроки історії України озброюють учнів знаннями законів суспільного розвитку, допомагають засвоїти основні відомості про війну та армію. Школярі вивчають героїчні бойові та трудові традиції українського народу і його Збройних сил.
  • На уроках літератури формуються моральні ідеали молоді на прикладах позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв'язок далекого минулого із сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ.
  • На уроках математики, фізики, хімії, біології учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти сучасною військовою технікою і зброєю, засобами захисту від зброї масового ураження. В процесі вивчення цих предметів учні ознайомлюються з впливом науково-технічної революції на розвиток військової техніки, розв'язують завдання, в змісті яких відображена військова тематика.
  • На заняттях із фізичної культури формуються якості, які необхідні солдатові: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів.

   В нашій гімназії система патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців.

 

Зміст і форми роботи з військово-патріотичного виховання

   Відповідно до нормативних документів військово-патріотичне виховання в закладі здійснюється згідно з планом на навчальний рік.

Протягом навчального року в закладі проводяться різнопланові виховні заходи:

1) уроки Мужності (до річниці звільнення Роменщини від нацистів, до Дня Партизанської Слави, до річниці вигнання з України німецько-нацистських загарбників);

2) флешмоби на патріотичну тематику під час загальношкільних заходів;

3) загальношкільні лінійки з мультимедійною презентацією чи переглядом тематичних фільмів до Дня Гідності і Свободи, до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав, Дня пам’яті загиблих під Крутами, Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні;

4) благодійні ярмарки;

5) тематичні тижні, декади: Тиждень військово-патріотичного виховання до Дня захисників і захисниць  України, Декада військово-патріотичного виховання до Дня Збройних Сил України;

7) тематичні класні години: виховні заходи, інформаційні хвилинки, виставки тематичних малюнків, стіннівок (до Дня захисників і захисниць України, Дня Гідності і Свободи, Дня Героїв Небесної Сотні, Дня добровольця, Дня кіборгів);

8) проведення лінійок-реквієм загиблим воїнам – Героям України;

9)  екскурсії до музею гімназії.

Своєрідним центром військово-патріотичного виховання та загартування вихованців гімназії є історико-краєзнавчий музей, який вже протягом багатьох років діє при навчальному закладу. Один із залів присвячений нашим односельцям, які воювали проти фашистських загарбників у роки Другої світової війни. Музейні експонати, пам’ятки історії чудово допомагають пов’язати минуле і сучасність. Духовне обличчя особистості, її внутрішня культура формується на тлі малої Батьківщини. Виховання патріота і громадянина вимагає конкретних знань і розуміння свого місця і краю в історії України та світу.

    З початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України учні гімназії долучилися до активної допомоги нашим захисникам. Проводячи благодійні ярмарки, діти реалізовують кондитерські вироби та патріотичні сувеніри, які вони виготовляють на уроках трудового навчання. Виручені кошти перераховують на потреби ЗСУ. Підтвердженням цього є дві подяко від БФ «Повернись живим».

   У наш тривожний час, коли Україна перебуває у небезпеці, а її сини й дочки героїчно борються та гинуть за Батьківщину-Матір, головним завданням школи є виховання свідомого громадянина, патріота, борця. У повсякденній роботі в напрямку військово-патріотичного виховання потрібно використовувати  усі можливі методи, прийоми та форми роботи на уроках та в позаурочний час. Адже саме в дитинстві, як писала Ліна Костенко, «…. відкриваєш материк, котрий назветься потім – Україна».