4 клас НУШ

    В Україні триває війна.  Сучасним українським дітям випало стати свідками вибуху нетерпимості, насильства, побачити «обличчя» зла, з яким  доти вони стикалися лише в казках. У житті, як і в казках, добро і зло, краса і потворність, жорстокість і милосердя часто опиняються поряд, і тоді саме від думок та вчинків людей, як і від дій казкових персонажів, залежить, що переможе – милосердя чи жорстокість, добро чи зло. Тому насамперед маємо сформувати у дітей розуміння цих понять.

   Здавна поняття мораль і виховання українці ототожнювали. Визначними рисами морального обличчя вихованої людини завжди вважалися доброта, щедрість, жертовність, чесність, справедливість, щирість, привітність, шанобливість, толерантність, уважність, турботливість, поміркованість, вимогливість до себе тощо. Саме на формуванні цих рис і має ґрунтуватися моральний ріст юного покоління.   Вихована людина обов’язково моральна.

   Головними принципами, що забезпечують успіх виховання, є систематичність і послідовність епізодичні впливи результату не дають. У моральному вихованні також необхідний позитивний приклад, який діти можуть наслідувати. Якщо ж поведінка дорослих суперечить правилам, у свідомості дітей утверджуються подвійні стандарти: знаючи, як треба поводитися в певній ситуації, вони порушують правила, бо так чинять важливі для них люди. Лише у тих дітей, які перебувають у просторі єдиних вимог, а не подвійних стандартів, можна сформувати усвідомлене ставлення до моральних норм і правил.

   Працюючи над проблемами моральної вихованості молодших школярів, враховую їх вікові та психологічні особливості:

      1) Схильність до гри.

    У грі дитина добровільно вчиться, засвоює нормативну поведінку. В іграх потрібно дотримуватися правил. Порушення їх діти з особливою гостротою помічають і безкомпромісно висловлюють. Так дитина навчається рахуватися з іншими, отримує уроки справедливості, чесності, правдивості.  Гра вимагає від її учасників вміння діяти за правилами. «Яка дитина в грі, така багато в чому вона буде в роботі, коли виросте» - говорив А. С. Макаренко.

    2) Неможливість довго займатися монотонною діяльністю.

   Як стверджують психологи, діти молодшого шкільного віку не можуть утримувати свою увагу на одному якому-небудь предметі більше 7-10 хвилин. Далі вони починають відволікатися, перемикати свою увагу на інші предмети, тому необхідна часта зміна видів діяльності під час занять.

   Одним із основних напрямків морального виховання молодших школярів є реалізація модулів морально-етичного виховання. Молодший шкільний вік є найбільш продуктивним у плані виховання основ етичної культури, оскільки в цей період закладаються основи  світобачення, світосприйняття, активно формується моральна сфера, осмислюються етичні цінності, усвідомлюється необхідність моральних якостей, поведінки, дотримання етикетних норм.

   У четвертокласників  це виховання реалізовується в модулі «Я та інші».

  В. О. Сухомлинський писав: «Дитячі роки – той вік, який ми вважаємо віком безтурботної радості, гри, казки – це джерело життєвого ідеалу від того, що відкрилося дитині в навколишньому світі, в роки дитинства, що викликало її подив, захоплення, що обурило і примусило плакати не від особистої образи, а від переживання за долі інших людей– від цього залежить, яким буде громадянином наш вихованець. Тому саме від родини, від вчителя залежить, яким стане серце дитини – ніжною квіткою, чи засохлою пустелею. Взаємоповага і згода, доброзичливість і любов – ось неповний перелік тих моральних багатств, які  треба навчити дитину цінувати у житті.»

  Дитина не повинна виростати байдужою, вона повинна зростати у постійному піклуванні про навколишній світ, рослин, тварин, доглядати й допомагати їм. Кожного дня виникають виховні ситуації, коли ми вчимо дітей допомагати, співчувати, прощати один одному, тому морально-етичне виховання не може реалізовуватися ізольовано від навчального процесу, воно здійснюється як в позаурочний час, так і на уроках.

Наприклад на уроках літературного читання, де твори пронизані виховною метою, діти аналізують вчинки героїв, визначають позитивні й негативні наслідки їх поведінки.

На уроках «Я досліджую світ» школярі розігрують різні життєві ситуації, складають пам´ятки правил поводження в громадських місцях, вчаться вибирати друзів за інтересами та надавати допомогу та підтримку іншим.

    Під час ранкових зустрічей діти грають в ігри «Комплімент», «Назви сусіда лагідно», «Подаруй посмішку», «Презентація друга» та інші.

                          
   Для вирішення конфліктів використовуємо  куточки «Коло вибору», «Правила нашого класу».

   У всіх сумнівних ситуаціях стараємося керуватися золотим правилом моралі: «Не бажай і не чини іншим того, чого не хочеш собі».

   Граємо в ділові  ігри «Як поважати гідність інших», «Твоя життєва позиція»

   Вчимося дружити та проявляти толерантність переглядаючи мультфільми і презентації на морально-етичні теми та проводячи свята «Дружба – найцінніший скарб», «Будьмо толерантними».

   Щоб визначити рівень ціннісного ставлення до себе та інших людей застосовую методику «Незакінчених речень»: (Ім’я дитини) можна цінувати за те, що він/вона ... .

     З метою виявлення самооцінки застосовую методики «Що найбільше цінуєш у собі?», «Мої позитивні та негативні якості». При цьому наголошую учням, щоб  вони  писали чесно й відверто.

   Тільки людина, яка вболіває за долю рідних і чужих людей, проявляє милосердя і робить свідомий вибір на користь добра, може стати справжнім патріотом. Діти постійно приймають участь у акції «Малюнки воїнам АТО», проводять виховні заходи національно-патріотичного спрямування, пишуть твори про свою малу батьківщину та про рідну Україну.

    Наголос у формуванні моральної культури молодших школярів я намагаюсь робити на українських національних традиціях поваги до старших і милосердя. Ці традиції пробуджують почуття національної гордості, гідності, доброзичливості, толерантності. Використання народних традицій, обрядів у навчанні – одна з важливих ідей сьогодення.

   Діти дізнаються про історію виникнення свят і традицій ,про їх  гуманну суть, про моральний характер обрядів та звичаїв. Перед ними розкривається головний зміст свят: добро перемагає зло, весна  перемагає зимовий холод, несе надії на щастя й благополуччя. На Різдво ніколи не забували родичів, відвідували бабусь і дідусів, хрещених батька й матір, дарували подарунки, допомагали їм. Діти розучували колядки, щедрівки, веснянки, тексти яких розкривали перед ними важливість поваги до старших, допомоги й турботи про молодших. Виховним змістом наповнюється святкування Великодня. Це свято примирення, всепрощення: цього дня люди миряться, прощають один одному всі образи. Діти починають розуміти, що всі конфлікти краще  розв’язувати мирно, без суперечок і нав’язування своєї волі.  

   На формування морально-етичної культури впливає ще й збирання і тлумачення українських народних прислів’їв та приказок про добро і зло, правду і кривду, справедливість, повагу, турботу про інших. Учні по-новому розкривають для себе моральні закони: «Люби і шануй батька й матір», «Що віддав – те твоє». «Який прут –такий тин, який батько –такий син».

   У своїй роботі намагаюсь створити таку обстановку, в якій усі діти почуватимуться рівними серед рівних, і за успіхами у навчанні, становищем у колективі і за ставленням до однокласників.

   Результативність морально-етичного виховання визначаю за дотриманням дітьми норм моралі всупереч власній вигоді без зовнішнього контролю чи примусу з боку дорослих. Важливо, чи дотримується  школяр моральних норм постійно, бо це його власна потреба, чи епізодично, заради схвалення. Саме в цьому полягає проблема морального виховання сучасних молодших школярів, які багато часу проводять за комп’ютерами, смартфонами, планшетами, не засвоюючи при цьому норм людських взаємин.

   Формування морально-етичних цінностей у молодших школярів – це шлях до щасливого життя майбутнього покоління.

     Критичне мислення є складним процесом, який починається з ознайомлення з інформацією, а завершується прийняттям певного рішення та складається з кількох послідовних етапів:

• сприйняття інформації з різних джерел;
• аналіз різних точок зору, вибір власної точки зору;
• зіставлення з іншими точками зору;
• добір аргументів на підтримку обраної позиції;
• прийняття рішення на основі доказів.

    Серед прийомів розвитку критичного мислення в моїй практиці найбільш поширеними є складання сенканів, «Мозковий штурм», «Кубик Блума», «Прес», читання з передбаченням, «Асоціативний кущ», «Мікрофон», «Незакінчене речення»,   рольова гра.         

        Розвиваючи в дітей критичне мислення, вчителю необхідно пам'ятати такі поради:

• Говорити менше, аби діти більше думали.
• Зосереджуватися на основних аспектах проблеми, дозволяючи дітям самостійно розкривати деталі.
• Озвучувати власні очікування від співпраці.
• Висловлювати свою думку стосовно певного питання.
• Використовувати групову роботу з конкретними завданнями, часовими рамками та обговоренням результатів.
• Намагатися залучити весь клас до обговорення проблем у тій чи іншій формі.
• Частіше ставити запитання своїм учням.
• Викликати учнів, які не піднімають рук.

«Кубик Блума» - прийом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми і водночас допомагає охарактеризувати поняття різнобічно й вичерпно. Цей прийом було запропоновано американським психологом і педагогом Бенджаміном Блумом, автором теорії таксономії, яка передбачає поділ цілей навчання на блоки: «знаю» - «творю» - «умію».  Даний прийом допомагає залучити до роботи всіх без винятку учнів.  

     Цей метод я застосовую на етапі усвідомлення, закріплення та контролю знань, використовую не тільки як групову форму роботи, а і як роботу в парі або для індивідуальних відповідей. Цей прийом передбачає використання кубика з написаними на кожній грані вказівками щодо напряму мислення. Пишемо на кожній грані одну з наступник вказівок: опишіть це, порівняйте це, установіть асоціації, проаналізуйте це, знайдіть застосування цьому, запропонуйте аргументи за чи проти цього.

   Застосовуючи даний прийом, я проводжу учнів крізь процес «кубування», пропонуючи їм викласти власні думки на запропоновану тему протягом короткого часу (2-4 хвилини). Спочатку слід оголосити  тему, а потім запропонувати дітям поміркувати та описати її, тобто розглянути уважно об’єкт та описати, що вони бачать, - колір, форму та інші ознаки. Зробивши спостереження , учні записують їх на папері протягом визначеного часу. Це повторюється для всіх завдань, зазначених на шести гранях куба. Використовуються всі аргументи – від логічних до безглуздих. Після того як письмове завдання виконане, учні діляться результатами своєї роботи. Після колективного, групового чи парного обговорення – взаємоперевірки  відбувається оцінювання. Якщо виникає питання, його необхідно розв’язати. 

1. Кожна група отримує кубик із завданнями на шести гранях і виконує письмово завдання в зошитах або на окремих аркушах. При перевірці учні групи по черзі коментують відповіді. Оцінюється командна відповідь. Учитель може порадитися з учнями, щодо активності всіх членів групи при виконанні завдань. 
2. Кожна група отримує кубик із завданнями на шести гранях, між членами групи розподіляються грані – завдання, 2-3 хвилини учні виконують завдання, потім в групі відбувається перевірка, доповнення або уточнення інформації.
3. Оголошується тема  та коло запитань з теми. Учитель або учень підкидає кубик, яка грань випала, з неї і починається робота.
4. Під час проведення інтелектуальних конкурсів або змагань кожна тема має свій колір. Наприклад: зелений – царство рослин, червоний – рідкісні тварини, блакитний – водойми рідного краю,  фіолетовий – форми земної поверхні, жовтий – казкові герої запитують, синій – звідки ми знаємо, що… Кожна команда по черзі підкидає кубик, має 2-4 хвилини на обговорення запитання з даної теми. 

   Урок  Я досліджую світ

   Тема. Корисні копалини рідного краю. Види корисних копалин.

   Етап уроку. Актуалізація знань учнів

• Групова робота, прийом «Кубик Блума»

Кожна група усно обговорює відповіді, роблячи помітки на папері. Вирішують хто буде виступати по кожній грані при перевірці завдань. Члени групи активно працюють при колективній перевірці завдань.

Завдання для граней куба

1. Які вони – корисні копалини? Опиши словами.
2. Назви корисні копалини іншим словом.
3. З чим ти їх можеш порівняти?
4. Як людина використовує корисні копалини?
5. Поясни, чи корисні копалини можуть зникнути на нашій планеті?

Аргументуй відповідь.

6. Поділись. Як учні в школі використовують корисні копалини.

Наведи приклади.

   Урок Я досліджую світ

   Тема. Значення корисних копалин для людини. Різноманітність корисних копалин та їх використання.

   Етап уроку. Перевірка домашнього  завдання.

• Колективна  робота, прийом «Кубик Блума»

Учень  підкидає кубик і відповідає на питання грані, яка йому випала. 

Потім він передає кубик бажаючому відповідати або сам вирішує, хто продовжить роботу. Учні класу доповнюють або виправляють помилки.

Завдання для граней куба

1. Які ти знаєш корисні копалини?
2. Назви чим корисні копалини відрізняються  від ґрунту?
3. Поясни, що мають люди на увазі, коли кажуть «чорне золото»?
4. Способи добування корисних копалин в Сумській області?
5. Чому необхідно економно витрачати корисні копалини?
6. Чи погоджуєшся, що корисні копалини-вичерпні ресурси? Доведи свою думку.

    Урок Я досліджую світ

    Тема. Материки.

     Ранкова зустріч

     Тема. Незабаром весняні канікули.

     Мета. Привернути увагу школярів щодо цікавого та корисного відпочинку   під час канікул разом з друзями та родиною.

   Хід ранкової зустрічі проводиться за допомогою  прийому  «Кубик Блума».

   Вчитель оголошує завдання, які записані на гранях куба, потім  пропонує дітям  по черзі відповідати на завдання кожної грані або учень сам обирає грань, яка його зацікавила. Дітям подобається передавати кубик товаришам, при обговоренні виникають різноманітні ідеї, іноді неочікувані. З відповідей учнів вчитель має уявлення як проходять канікули в родинах учнів.    

Завдання для граней куба

1. Продовжить  речення «Для мене канікули це …»
2. Опиши трьома словами очікування від канікул.
3. Назви, чим любиш займатися на канікулах.
4. Запропонуй добру справу для природи навесні.
5. Придумай, куди можна з друзями піти.
6. Поділись, яку книжку плануєш прочитати на канікулах.

Словник НУШ - інтегроване навчання:

що це таке, навіщо потрібне та які переваги дає учням.
 

Де вивчають про хворе цуценя

   Діти часто не розуміють, як шкільні предмети пов’язані з реальним життям. Ось життєва ситуація: вдома улюблене цуценятко захворіло. Де про таке вивчають? Це зоологія, бо про собаку? Чи основи здоров’я, бо про хворобу? Безпека життєдіяльності, бо цуценяті дали не дуже свіжу котлету? Чи хімія, бо треба знати, які процеси відбувалися в тій котлеті?

   Більшість учнів спираються лише на життєвий досвід у реальних ситуаціях, а знання та навички зі школи залишають для діагностувальних робіт і тестів, а не застосовують на практиці. Нова українська школа прагне змінити це і давати дитині цілісну картину світу. А для цього вона має бачити, як різні шкільні предмети поєднуються. Особливо це важливо для дітей до 10 років, коли такі процеси мислення, як аналіз, синтез та оперування абстрактними поняттями ще недостатньо розвинені.

   Інтеграція — не просто поєднання різних частин, ніби пазлів. Це коли ціле стає більшим, ніж складові, тобто це взаємодія, вплив одне на одного, взаємозбагачення елементів. Утворене ціле має вже нові особливості.

Як успішно поєднати різні предмети

   Якщо казати конкретно про школу, урок інтегрованого курсу, скажімо, української мови та літературного читання, це не просто 20 хвилин вивчення твору за програмою, а потім 20 хвилин — диктант або розбір речень із того самого твору. Варіантів безліч. Наприклад, для 4-го класу такий: скласти опис домашнього улюбленця, а потім створити про нього казку. З мови учень вивчає тип мовлення — опис, повторює стилі мовлення. З літератури — глибше знайомиться із жанром казки, порівняннями. А якщо відбудеться інтеграція ще й з образотворчим мистецтвом, домашнім завданням буде намалювати цього чотирилапого чи пернатого друга, сфотографувати його. У цьому прикладі знання правил української мови допомагають створити літературний твір. А створення казки стає наочним прикладом для розуміння теорії з української мови.

Одна тема — на тиждень чи місяць

   Інтеграція може відбуватися на різних рівнях: інтегровані уроки (окремі заняття), інтегровані курси, які вивчають протягом усього навчального року, проведення тематичних днів, тижня або блоків (кількох тижнів), робота над проєктами.

   Якщо інтеграція відбувається на основі змісту шкільних дисциплін навколо однієї теми, це тематичний підхід або, як його ще називають, контент-орієнтований. Теми для таких днів, тижнів або блоків можна обрати з модельної навчальної програми або запропонувати учням конкретного класу визначитися з тим, що їх нині цікавить. Де знайти теми та як провести тематичний день можна почитати тут.

   Ось як проходить тематичний тиждень «Професії» у четвертому класі НУШ.

   Діти записують назви професій та дізнаються про них геть усе:

•  читають  тексти про різних спеціалістів;
• демонструють професійну діяльність під час театралізацій або спортивних ігор;
• розв’язують задачі на різні дії, які стосуються виробництва;
• здійснюють різні вимірювання;
• розрізняють рукотворні та природні об’єкти;
• роблять тематичні саморобки, малюнки;
• дізнаються, у чому цінність конкретної професії для громади, та виявляють власні уподобання і захоплення.   

Одна навичка — кілька предметів

   Діяльнісний підхід — це інтеграція навичок, орієнтована на формування способів дій. Наприклад, щоб діти навчилися порівнювати, вчитель пропонує порівнювати слова, числа, предмети, малюнки, рухи одночасно на уроках з різних предметів.

Метод навчання, за якого дитина не отримує знання в готовому вигляді, а здобуває їх сама у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності, називається діяльнісним методом.

   Які переваги інтегрованого навчання для учнів?

• чіткіше розуміння мети кожного предмета в різних контекстах;
• глибше розуміння будь-якої теми завдяки її дослідженню через кілька точок зору;
• краще усвідомлення комплексного підходу, через який предмети, навички, ідеї та різні точки зору пов’язані з реальним світом;
• вдосконалення навичок системного мислення.