Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

4 клас НУШ

 

Реалізація модулів морально-етичного виховання в початкових  класах                                                               "Я та інші"

 

    В Україні триває війна.  Сучасним українським дітям випало стати свідками вибуху нетерпимості, насильства, побачити «обличчя» зла, з яким  доти вони стикалися лише в казках. У житті, як і в казках, добро і зло, краса і потворність, жорстокість і милосердя часто опиняються поряд, і тоді саме від думок та вчинків людей, як і від дій казкових персонажів, залежить, що переможе – милосердя чи жорстокість, добро чи зло. Тому насамперед маємо сформувати у дітей розуміння цих понять.

   Здавна поняття мораль і виховання українці ототожнювали. Визначними рисами морального обличчя вихованої людини завжди вважалися доброта, щедрість, жертовність, чесність, справедливість, щирість, привітність, шанобливість, толерантність, уважність, турботливість, поміркованість, вимогливість до себе тощо. Саме на формуванні цих рис і має ґрунтуватися моральний ріст юного покоління.   Вихована людина обов’язково моральна.

   Головними принципами, що забезпечують успіх виховання, є систематичність і послідовність епізодичні впливи результату не дають. У моральному вихованні також необхідний позитивний приклад, який діти можуть наслідувати. Якщо ж поведінка дорослих суперечить правилам, у свідомості дітей утверджуються подвійні стандарти: знаючи, як треба поводитися в певній ситуації, вони порушують правила, бо так чинять важливі для них люди. Лише у тих дітей, які перебувають у просторі єдиних вимог, а не подвійних стандартів, можна сформувати усвідомлене ставлення до моральних норм і правил.

   Працюючи над проблемами моральної вихованості молодших школярів, враховую їх вікові та психологічні особливості:

 

      1) Схильність до гри.

    У грі дитина добровільно вчиться, засвоює нормативну поведінку. В іграх потрібно дотримуватися правил. Порушення їх діти з особливою гостротою помічають і безкомпромісно висловлюють. Так дитина навчається рахуватися з іншими, отримує уроки справедливості, чесності, правдивості.  Гра вимагає від її учасників вміння діяти за правилами. «Яка дитина в грі, така багато в чому вона буде в роботі, коли виросте» - говорив А. С. Макаренко.

    2) Неможливість довго займатися монотонною діяльністю.

   Як стверджують психологи, діти молодшого шкільного віку не можуть утримувати свою увагу на одному якому-небудь предметі більше 7-10 хвилин. Далі вони починають відволікатися, перемикати свою увагу на інші предмети, тому необхідна часта зміна видів діяльності під час занять.

   Одним із основних напрямків морального виховання молодших школярів є реалізація модулів морально-етичного виховання. Молодший шкільний вік є найбільш продуктивним у плані виховання основ етичної культури, оскільки в цей період закладаються основи  світобачення, світосприйняття, активно формується моральна сфера, осмислюються етичні цінності, усвідомлюється необхідність моральних якостей, поведінки, дотримання етикетних норм.

   У четвертокласників  це виховання реалізовується в модулі «Я та інші».

  В. О. Сухомлинський писав: «Дитячі роки – той вік, який ми вважаємо віком безтурботної радості, гри, казки – це джерело життєвого ідеалу від того, що відкрилося дитині в навколишньому світі, в роки дитинства, що викликало її подив, захоплення, що обурило і примусило плакати не від особистої образи, а від переживання за долі інших людей– від цього залежить, яким буде громадянином наш вихованець. Тому саме від родини, від вчителя залежить, яким стане серце дитини – ніжною квіткою, чи засохлою пустелею. Взаємоповага і згода, доброзичливість і любов – ось неповний перелік тих моральних багатств, які  треба навчити дитину цінувати у житті.»

  Дитина не повинна виростати байдужою, вона повинна зростати у постійному піклуванні про навколишній світ, рослин, тварин, доглядати й допомагати їм. Кожного дня виникають виховні ситуації, коли ми вчимо дітей допомагати, співчувати, прощати один одному, тому морально-етичне виховання не може реалізовуватися ізольовано від навчального процесу, воно здійснюється як в позаурочний час, так і на уроках.

Наприклад на уроках літературного читання, де твори пронизані виховною метою, діти аналізують вчинки героїв, визначають позитивні й негативні наслідки їх поведінки.

На уроках «Я досліджую світ» школярі розігрують різні життєві ситуації, складають пам´ятки правил поводження в громадських місцях, вчаться вибирати друзів за інтересами та надавати допомогу та підтримку іншим.

 

           

    Під час ранкових зустрічей діти грають в ігри «Комплімент», «Назви сусіда лагідно», «Подаруй посмішку», «Презентація друга» та інші.

                          
   Для вирішення конфліктів використовуємо  куточки «Коло вибору», «Правила нашого класу».

           

   У всіх сумнівних ситуаціях стараємося керуватися золотим правилом моралі: «Не бажай і не чини іншим того, чого не хочеш собі».

   Граємо в ділові  ігри «Як поважати гідність інших», «Твоя життєва позиція»

 

   Вчимося дружити та проявляти толерантність переглядаючи мультфільми і презентації на морально-етичні теми та проводячи свята «Дружба – найцінніший скарб», «Будьмо толерантними».

 

 

   Щоб визначити рівень ціннісного ставлення до себе та інших людей застосовую методику «Незакінчених речень»: (Ім’я дитини) можна цінувати за те, що він/вона ... .

     З метою виявлення самооцінки застосовую методики «Що найбільше цінуєш у собі?», «Мої позитивні та негативні якості». При цьому наголошую учням, щоб  вони  писали чесно й відверто.

           

   Тільки людина, яка вболіває за долю рідних і чужих людей, проявляє милосердя і робить свідомий вибір на користь добра, може стати справжнім патріотом. Діти постійно приймають участь у акції «Малюнки воїнам АТО», проводять виховні заходи національно-патріотичного спрямування, пишуть твори про свою малу батьківщину та про рідну Україну.

           

    Наголос у формуванні моральної культури молодших школярів я намагаюсь робити на українських національних традиціях поваги до старших і милосердя. Ці традиції пробуджують почуття національної гордості, гідності, доброзичливості, толерантності. Використання народних традицій, обрядів у навчанні – одна з важливих ідей сьогодення.

 

   Діти дізнаються про історію виникнення свят і традицій ,про їх  гуманну суть, про моральний характер обрядів та звичаїв. Перед ними розкривається головний зміст свят: добро перемагає зло, весна  перемагає зимовий холод, несе надії на щастя й благополуччя. На Різдво ніколи не забували родичів, відвідували бабусь і дідусів, хрещених батька й матір, дарували подарунки, допомагали їм. Діти розучували колядки, щедрівки, веснянки, тексти яких розкривали перед ними важливість поваги до старших, допомоги й турботи про молодших. Виховним змістом наповнюється святкування Великодня. Це свято примирення, всепрощення: цього дня люди миряться, прощають один одному всі образи. Діти починають розуміти, що всі конфлікти краще  розв’язувати мирно, без суперечок і нав’язування своєї волі.  

   На формування морально-етичної культури впливає ще й збирання і тлумачення українських народних прислів’їв та приказок про добро і зло, правду і кривду, справедливість, повагу, турботу про інших. Учні по-новому розкривають для себе моральні закони: «Люби і шануй батька й матір», «Що віддав – те твоє». «Який прут –такий тин, який батько –такий син».

   У своїй роботі намагаюсь створити таку обстановку, в якій усі діти почуватимуться рівними серед рівних, і за успіхами у навчанні, становищем у колективі і за ставленням до однокласників.

   Результативність морально-етичного виховання визначаю за дотриманням дітьми норм моралі всупереч власній вигоді без зовнішнього контролю чи примусу з боку дорослих. Важливо, чи дотримується  школяр моральних норм постійно, бо це його власна потреба, чи епізодично, заради схвалення. Саме в цьому полягає проблема морального виховання сучасних молодших школярів, які багато часу проводять за комп’ютерами, смартфонами, планшетами, не засвоюючи при цьому норм людських взаємин.

   Формування морально-етичних цінностей у молодших школярів – це шлях до щасливого життя майбутнього покоління.

           

 

 


1
2
3