Я розповім вам про історичні події 12-16 вересня 1943 року Другої Світової війни, періоду визволення нашого краю від гітлерівських загарбників фашистської Німеччини.

Вже на початку вересня 1943 року до Ярошівки доходили звуки артилерійської канонади. Напружено вела і місцева влада німецького коменданта, так як центром німецької комендатури була Ярошівка. Коменданта охороняв загін поліції з числа зрадників і прислужників фашистської влади на чолі з начальником поліції Армейським. Жителі села з нетерпінням чекали, коли вже припиняться свавілля і жорстокість з боку поліції і коменданта, перестануть відправляти молодь на каторжні роботи до Німеччини, розстріли за найменшу провину.

На ярошівському напрямку проводилась Сумсько-Прилуцька наступальна операція Воронежським фронтом. Війська рухались в наступі двома Арміями (дивись карту внизу 12.9.43 р.)

Зправа: 38 Армія генерала Чибісова з 232 стрілецькою дивізією.

Зліва: 40 Армія генерала Москаленка з 42 гвардійською стрілецькою дивізією.

Військові частини підтримувались артилерійськими, мінометними і танковими частинами.

Перед Арміями оборонялись німецькі частини 88, 75, 7 і 68 піхотні дивізії, підтримані танковими частинами типу «Тигр» і «Фердинант».

40 Армія стрімко випереджала в наступі на лівому фланзі Воронежського фронту, чим створила значний розрив між підрозділами армій. Цим скористався ворог і вирішив завдати контрудару. Розвідка доповіла, що контрудар готовиться на Ярошівку 14 вересня 1943 року. В цей район ворог швидко почав перекидати свої військові частини.

12 вересня 1943 року першими форсували Сулу в районі села Голінка підрозділи 42-ї дивізії.

Зачитати «Із спогадів очевидців Савченка М.В.»

13 вересня 1943 року Яроршівку зайняли бійці Червоної Армії і почали вести оборонні рубежі на півночі і заході села.

Дивимось на карту внизу справа. Від Волошнівки до Голінки розташувались різні військові частини. (Можна назвати їх номери).

Командування армій зрозуміло, що ворог намагатиметься відкинути наші частини за Сулу. Про це довідався і командир 52 стрілецького корпусу генерал Перхорович, який ввечері 13 вересня перебував в штабі 42 дивізії в Голінці. Штаб генерала Боброва знаходився в центрі села.

14 вересня 1943 року

Припущення радянського командування 40 Армії здійснилось вранці 14 вересня 1943 року.

О 8 годині ранку розпочалися атаки німецьких військ на стрілецькі підрозділи 42 –ї дивізії (це на 132 гв. стрілецький полк). Атаки підтримувались танками «Тигр».

На протязі дня червоноармійці мужньо відбивали кожну ворожу атаку. На протязі дня військові підрозділи відбили 11 ворожих контратак. В цьому бою багато бійців загинули, сотні отримали поранення. Тільки надвечір 14 вересня 1943 року ворог зміг потіснити наші підрозділи і зайняти знову Ярошівку. Виникла загроза повного оточення 676 артилерійського полку в Ярошівці.

Бійці і командири, щоб зменшити втрати. Відступили до Нової Греблі і до висоти 173,0.

Лінія Оборони проходила від Нової Греблі через Ведмидку до Залатихи.

На цих рубежах насмерть стояли артилеристи 91 гвардійського артилерійського полку і 45 винищувально-протитанкового дивізіону.

15 вересня 1943 року

Військові частини зранку знову зустріли нові контрнаступи фашистських частин з танками «Тигр».

Артилериські батареї вступали в сутички з ворогом, а коли виходили з ладу гармати піднімались в рукопашний бій.

15 вересня 1943 року отримав своє перше бойове хрещення Чернов Микола Тимофійович, сумчанин, якому в цей день виповнилось 18 років.

(Прочитати і своїми словами переказати «Бойове хрещення»)

Жорстокі бої розгорнулись на висоті 173,0. Танули ряди артилеристів, гармати виходили з ладу, але бійці тримались.

(Зачитати «Оборонні бої на висоті 173,0-Харханівщина)

Побачивши загрозливе становище нащших частин в Ярошівці Командування арміями вирішує кинути в бій танкові підрозділи.

(Зачитати «В бій вступає 3—й гвардійський Котельниковський танковий корпус»)

Зачитати прізвища і показати фото бійців і командирів, що відзначились 15 вересня в боях під Ярошівкою.

Далі свою розповідь продовжу за танкістів «На ярошівському напрямку».

99 танкова бригада.

Зачитати: « 99 танкова бригада 2-го танкового корпусу в боях за Ярошівку»

Зачитати «Бойові дії 99 танкової бригади…»

Зачитати «Розвідповідомлення № 53»

Перед вами діарама танкового бою на Шляху в Ярошівці.

Зачитати «Спогади Запорожця Олександра Миколайовича».

Зачитати «Проявили мужність і героїзм на ярошівському напрямку».

202-й танковий полк прориву

З 12 по 15 вересня 1943 року на ярошівському напрямку підтримував стрілецькі частини 202 танковий важкий полк гв. майора Медведєва.

Зачитати «Із спогадів Венедіктова….»)

Танкісти відзначені нагородами (зачитати)

2-га гвардійська мотострілецька бригада

Зачититати 2-й абзац «На ярошівському напрямку»

Зачитати «Подвиг чотирнадцяти автоматників»

В боях за Ярошівку відзначились (показати фото і зачитати прізвища)

3-я гвардійська танкова бригади

Зачитати «Із журналу бойових дій 3-ї гв. танкової бригади….)

Зачитати «Із журналу бойових дій 3-ї гв. тбр 16 вересня 1943 року…»

В боях за визволення Ярошівки відзначився гвардії старшина Олексенко Петро Васильович, роменчанин, механік водій танка Т-34.

Пройшов всю війну. 11 разів горів в танках, мав поранення, нагороджений пятьма бойовими орденами. За визволення Сумщини отримав орден Червоної Зірки. Був постійним учасникам святкування Дня визволення в Ярошівці. Почесний громадянин села Ярошівка.

Артилерійські підрозділи в боях за Ярошівку

Зачитати із стендів коротко по кожному.

Повернутися до стенда 16 вересня 1943 року

16 вересня 1943 рооку о 14 годині Ярошівка була повністю визволена від ворога.

В ході боїв сотні бійців і командирів проявили мужність і героїм та були нагороджені урядовими нагородами (ЗАЧИТАТИ)

На Ярошівському напрямку загинуло більше 150 солдат і офіцерів, до тисячі поранених. Такою ціною була завойована довгожданна перемога. В цей же день польовим військоматом наші земляки влились до лав Червоної Армії і пішли громити ворога на Захід до повної Перемоги, яка настала 8 травня 1945 року.