5 клас НУШ

  

Опис

досвіду роботи вчителя української мови та літератури

Часник Любові Олександрівни

 

   ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

     З давніх-давен люди захоплювалися красою та намагалися відтворити її у слові, у малюнках, у скульптурних  зображеннях, у танці, у пісні, у театральному дійстві, донести нащадкам своє розуміння прекрасного. Так виникли  різні види мистецтва. Навіщо ж людині  ця творча діяльність? Адже ж то не їжа, не одяг, не дах над головою. Чому дехто присвячує цьому все своє життя? Мабуть, мистецтво дає поживу для людської душі, утверджує те, що всіма цінується найбільше - Любов, Справедливість, Чесність, Працю, Красу природи, щирих людських стосунків. А як же  пов’язане мистецтво з естетичним вихованням?      

     Мистецтво сприяє естетичному вихованню, а в свою чергу естетичне виховання – це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення.

     Як хочеться, щоб у такий неспокійний, жорстокий час у нашому суспільстві з’явилось побільше людей не схильних до збагачення, а осіб духовних. Лише духовно вдосконалена людина зможе прислужитися своєму народові.

     Сучасне  суспільство потребує творчих, діяльних, обдарованих громадян.  Школа покликана дати людині не лише суму знань, умінь і навичок, а формувати в неї компетентність як загальну  здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки навчанню.

     Фундаментом естетико – виховної роботи в школі є навчальна  діяльність.  Завдання як учителя - словесника я бачу в тому, щоб виявляти здібності  дитини, розвивати їх, навчати бачити і цінувати прекрасне, емоційно сприймати довкілля, грамотно та образно висловлюватися, формувати розумову культуру, вміння аналізувати  й оцінювати найважливіші досягнення національної та світової  культури. 

    Так на уроках української мови розкриваю красу мови, емоційні відтінки слова як засобу спілкування людей, вчу школярів розуміти перехід слова в образ, завдяки  чому реалізуються естетичні можливості  слова. Щоб учні змогли висловити власне ставлення до навколишнього, пропоную такі   творчі завдання: 

 

• Опишіть пейзаж, який ви уявляєте, читаючи вірш Ліни Костенко «Після дощів смарагдова діброва». Використовуйте слова з переносним значенням.  
•  Напишіть вільне есе, використавши  словосполучення  вишитий рушник.         
•  Складіть твір-опис тварини за картиною В. Микитенка «Кіт відпочиває». 
•  Працюючи в парах, складіть і розіграйте діалог (усно), останньою реплікою  якого буде приказка «Чужого доброго не гудь, а свого поганого не хвали».   
• Створіть казку за поданим початком, використавши суфікси на позначення збільшеності та згрубілості.
•  Як ви розумієте приказку «Треба пуд солі з’їсти, щоб друга пізнати»? Дайте відповідь кількома реченнями.
• Складіть і запишіть правила безпечного пересування слизькою поверхнею.
Порівняйте складені правила із сусідом по парті.  

   Використовую також  рубрику «Культура слова». Діти запам’ятовують правильний варіант слововживання ( незважаючи на труднощі, за всяку ціну, нам не пощастило, брати участь, за потреби та ін..), вчаться правильно наголошувати слова, розрізняти  їх за значенням.

    Працюю над виробленням в учнів навичок культури спілкування, адже це теж одна з ознак естетичної компетентності. Часто використовую вправи на редагування.                                        

    Виконуючи  завдання на уроках української мови, діти готуються до дорослого життя, зможуть успішно спілкуватись в колективі, з друзями. За допомогою слова вони переконуватимуть однолітків, ділитимуться  з ними думками і враженнями.

   Поряд із такими предметами, як  малювання і музика, джерелом естетичного виховання учнів є і література.  На цих уроках  учні засвоюють багатство і красу мови, знайомляться з літературними шедеврами, обговорюють поведінку і вчинки людей,  їх взаємини, духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.  Головним виразником естетики в літературі є слово, тому вважаю, що література — важливий засіб розвитку інтелекту  учнів.

    На кожному уроці  працюю над розвитком творчих здібностей учнів. Наприклад, вивчаючи у 5 класі літературні казки,  пропоную учням скласти кросворди до казок, намалювати ілюстрації, написати сенкан  , скласти свою літературну казку, у якій головним героєм був би звір тощо.                            Для розвитку образного мислення використовую вправи, де замість пропущених авторських епітетів і метафор учні вписують свої тропи, мотивують власний вибір та порівнюють використані слова із авторськими.                                  

   Ефективною формою персоналізації навчального процесу вважаю інсценізації літературних текстів та рольові ігри. Вони дають змогу поєднувати різні види дитячої творчості, сприяють повнішому розкриттю індивідуальності учня, збагачують гаму його почуттів,  внутрішній емоційний досвід.

 

       

    При проведенні уроків мови та літератури використовую мультимедійні презентації. На таких уроках реалізуються принципи доступності, наочності. Вони ефективні своєю естетичною привабливістю. Урок-презентація  - це можливість подати великий  обсяг інформації та завдань за короткий період, створити ситуації для діалогів, продемонструвати асоціативний та наочний матеріали.

   Один із  шляхів  збагачення  емоційно-естетичного  досвіду учнів, формування  їх естетичної  культури на уроках літератури  є  поєднання  мистецтв.  

  У програму української літератури включені  твори, в яких безпосередньо зустрічається той чи інший твір мистецтва, який не потрібно залишати поза увагою. Історичний, культурологічний та мистецтвознавчий коментар тут буде дуже доречним.

 

                

    Наприклад, у 5 класі вивчаючи легенду «Берегиня», пропоную переглянути картини  відомого українського художника Олега Шупляка «Нічна берегиня», «Хранителька», знайомлю з декоративно-прикладним мистецтвом: символами Берегині на вишиванках, писанках.

    При розгляді теми « Література як художнє  відтворення життя, побуту, звичаїв, духовно-моральних цінностей людини» демонструю світлини скульптур Анатолія Консулова «Пам’ятник першодрукареві Іванові Федорову» (Україна), Анни Джонссон «Пам’ятник дівчинці, що читає» (Іспанія). Працюючи над першим історичним твором Київської Русі «Повість минулих літ»,  обов’язково презентую фото пам’ятника Нестора Літописця Марка Антокольського, графіку Олександра Данченка «Кий, Щек, Хорив та сестра Либідь», ілюстрації до пам’ятки Георгія Якутовича.

   Використання музики як засобу естетичного виховання, формує найтонші почуття сприймання та переживань. Познайомитись з пісенними  скарбами нашого народу ми мали нагоду на уроках літератури, коли  вивчали календарно-обрядові пісні (6 кл.). Краще уявити незвичайні картини природи у творі В. Шевчука «Чотири сестри»(5 кл.) допомогла музика Антоніо Вівальді «Чотири пори року».

   Неабияке значення у навчанні, естетичному вихованні та розвитку підростаючого покоління відіграє прилучення до музейної культури. Учні, відвідавши шкільний музей, поглибили свої знання про історію села, звичаї, традиції, побут, ремесла українців. Завдяки всесвітній мережі інтернет, знайомлячись із творчістю письменників, школярі мали змогу віртуально познайомитися з найкращими музеями України,  (музей писанки в Коломиї, Моринський музейний комплекс, Дім Франка у Львові, літературно- меморіальний музей Лесі Українки (Звягель).  

 

           

   На уроках української мови та літератури намагаюся створити такий психологічний клімат, який спонукає учнів до співпраці, до діалогу, до бажання висловити свої думки, почуття. Інколи на уроках створюється ситуація, коли учні не погоджуються з моєю думкою, тоді дотримуюся правила: «Є думка автора, є думка критика, є моя думка і ваша думка».

    На мій погляд, важлива значущість мови  та літератури як дійового засобу виховання почуттів, естетичних смаків, уподобань зумовлена її виражальним потенціалом. Однак ці можливості не реалізуються самі по собі, а потребують цілеспрямованої, свідомої мовленнєвої діяльності.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

                                                                                                           

   Зміни,  які відбуваються в сучасному освітньому середовищі  акцентують увагу на необхідності виховання  особистості  мислячої, творчої, самостійної.

   Завдання кожного педагога  вчити дітей по – новому, перебувати в постійному творчому пошуку, самовдосконалюватися, ефективно використовувати вже створений кимось досвід, проявляти гнучкість під час виконання запланованого, імпровізувати, уміти фантазувати.

 

 

  

   На уроках української мови та літератури впроваджую технологію формування критичного мислення, що  допомагає учням не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку їхніх  особистісних якостей. Задля досягнення певної мети на уроках використовую різні методи та прийоми («Мозкова атака», «кола Венна», «Сенкан», стратегія «Есе», «Хмари слів», «Взаємні запитання», «Вільне письмо», робота в парах , групах) , добираю різноманітні завдання («Ти -  мені,я – тобі», «Охарактеризуй героя», «Склади карту – схему розвитку подій у творі», «Установи відповідність»), текстовий матеріал, що становить  певний інтерес для учнів.

 

   

    З огляду на сучасні реалії вношу в навчальний процес нові методи подачі інформації, це - презентації, відеоролики, перегляд фрагментів художніх фільмів про життя письменника, прослуховування художнього тексту в електронному варіанті.

 

   Одним із методів, що стимулює роботу учнів, заохочує їх до виконання складних завдань є гра, і тому намагаюся на кожному уроці використовувати ігрові технології («Я – редактор», «Так – ні», «Чарівна скринька», «Упіймай слово», «Снігова куля», «Хто швидше», «Літературне лото»).

 

 

 

Модулі з фізичної культури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


1
2
3